Відмінювання іменників ІІІ відміни

У називному відмінку однини в іменниках ІІІ відміни м'який знак пишеться тільки після зубних д, т, з, с, ц, л, н: доповідь, відомість, галузь, вісь, міць, емаль, осінь. Після губних м, в, п, б, ф, шиплячих ш, ч, ж, дж та р м'який знак не пишеться: кров, Об, Перм, верф, ніч, фовч, фальш, подорож.

В орудному відмінку однини всі іменники ІІІ відміни мають лише закінчення : тінню, честю, матір'ю, подорожжю, ніччю. Проте в написанні основ цих іменників є певні особливості.

В основі іменника зберігається той самий голосний, що й у називному чи знахідному відмінку: сіль - сіллю (хоч солі), мудрість - мудрістю (хоч мудрості).

Перед закінченням :
а) зубні й шиплячі подвоюються, якщо вони стоять безпосередньо після голосного (тобто між двома голосними): ожеледдю, галуззю, піччю;
б) зубні й шиплячі не подвоюються, якщо є збіг приголосних: більшістю, областю, жовчю, фальшю;
в) після губних та р ставиться апостроф: любов'ю, верф'ю, кіновар.

У родовому відмінку множини всі іменники ІІІ відміни, за винятком іменника мати, мають закінчення -ей: ночей, подорожей, верфей.

Іменник мати в непрямих відмінках вживається із суфіксом -ір-, -ер-, у родовому й знахідному відмінках множини він має закінчення -ів: матері, матір, матірю, матерів, матерям. Форма матері у називному відмінку вживається тільки в словосполученні Матір Божа.

Іменник вісь у непрямих відмінках, крім знахідного й орудного відмінків однини (вісь, віссю), має форми з початковим : óсі, осéй, осям і т. д.

Нижче в таблиці подано буквені відмінкові закінчення іменників ІІІ відміни. Закінчення, що трапляються як винятки, взято в дужки. Знаком Ø показано нульове закінчення.


Однина
Множина

Відмінки
тінь, ніч
з основою на нешиплячий (тінь)
з основою на шиплячий (ніч)
Н.
Ø, (-и)


Р.

-ей, (-ів)
-ей
Д.

-ям
-ам
З.
Ø -і, (-ів)

Ор.

-ями
-ами
М.

-ях
-ах
Кл.
-е, (-и)
Як у Н.
Як у Н.