Лексикологія

Лексикологія вивчає словниковий склад мови і слово як його основну одиницю.
Слово (лексема)
– мінімальна одиниця мови; це самостійна, наділена одним або кількома граматичними значеннями одиниця мови, яка передає одне чи більше лексичних значень, легко відтворюється і є будівельним матеріалом для речення.

Лексика може вивчатися:

- з погляду словникового складу мови в цілому, його кількісного обсягу, походження, системи (власне лексикологія);

- з погляду значення слів, природи і типів цих значень (семасіологія);

- з погляду походження слів, змін у їхньому значенні й звуковому оформленні, їх зв'язків з іншими словами цієї мови та інших, споріднених з нею (етимологія).

Лексичне значення слова – це те, що слово означає.
Слова можуть мати одне і кілька значень.

Слово, що має одне значення, називається однозначним: українець, олень, сосна, споруда, вівторок, десять тощо.

Багатозначність (полісемія) – це наявність у слові кількох значень. Наприклад, слово земля має такі значення: 1) одна з планет сонячної системи, світ; 2) верхній шар, поверхня Землі; 3) речовина темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори, ґрунт; 4) суша; 5) ділянка певної площі, територія, що належить кому-небудь; 6) країна, край, держава.

У багатозначному слові одне значення основне, інші - побічні. У слові голова основним є значення "частина тіла", побічними - "розум", "керівник", "передні ряди", "основна річ" тощо. Кожне конкретне значення багатозначного слова реалізується в контексті, у ситуації: важка колода (має велику вагу), важка будівля (велика, масивна), важкі кроки (повільні, втомлені), важка робота (вимагає значних зусиль), важкий день (сповнений труднощів) тощо.

Слід відрізняти багатозначні слова від слів-омонімів.

Слова вживаються у прямому і переносному значенні.
Словам з прямими значеннями властивий безпосередній зв’язок з позначуваним, усвідомленість цього значення всіма носіями української мови: хитати головою, відчувати біль у голові.
Переносні (похідні) лексичні значення формуються у словниковому складі внаслідок називання словами з прямим значенням інших предметів, явищ, ознак: голова комітету, голова уряду.

Переносне вживання слова відбувається в мові у вигляді метафори, метонімії, синекдохи.

Метафора - перенесення назви з одного предмета, явища на інший предмет, явище за їхньою схожістю.

Метафори бувають за кольором (сріблиться річка, брон­зовий загар), за формою (мереживо гілок, павутина доріг), за розміром (крапля надії, море радості), за місцем (ніс кораб­ля), за динамічністю (спалах ентузіазму, вибух ненависті), за відчуттям дотику (шовкова трава, шорсткий голос), за функцією (металеве перо, електролампа горить, рушниця стріляє), за дією (ступає ніч ногами бурими — В. Симоненко), за способом дії (навшпиньки підійшов вечір — П. Тичина), за наслідком дії (небо невмите, і заспані хвилі Т. Шев­ченко) тощо.

Метонімія - перенесення назви за суміжністю.

Вона буває тоді, коли вживається:

а) назва матеріалу замість назви речі: брильянти й золото на руках (замість: прикраси з брильянтів і золота), фар­фор і фаянс (замість: фарфоровий і фаянсовий посуд),

б)  назва предмета замість його вмісту: чайник закипів (за­мість: вода в чайнику), випив чарку (замість: горілку з чарки);

в)  назва властивості замість її носія: відвага мед п 'є (замість: відважна людина), правда переможе (замість: люди, які домагаються правди),

г)  назва місцевості замість людей тієї місцевості: Київ про­кидається (замість: люди, що живуть у Києві), село че­кає змін (замість: селяни),

ґ) назва особи замість речі, що їй належить: читаю Ліну Костенко (замість: твори, які належать Ліні Костен­ко), шофер підвіз мене (замість: автомашина, якою керу­вав шофер) тощо.


Синекдоха - перенесення назви частини на ціле (найме­нування предмета за його характерною деталлю). Це, власне, різновид метонімії.

Наприклад, назва частини тіла може вживатися на озна­чення людини: роботящі руки, носа не показувати куди, руда борода захвилювалася, назва одягу може замінювати назву лю­дини з певного середовища: сіряки і свитки підвели голови, чор­ний смокінг оглянувся. Однина вживається замість множини: риба в ставку, буряк у полі.