Творення прикметників від географічних назв

Прикметники від географічних назв творяться звичайно за допомогою суфікса -ськ-:
Київ - київський, Харків - харківський.
Причому, відповідно до фонетичних законів української мови, стаються такі зміни:

г, з, ж + ськ = зьк: Острог - острозький, Санкт-Петербург - санкт-петербурзький, Кавказ - кавказький. Запоріжжя - запорізький, Лютеж - лютезький;

к, ц, ч + ськ = цьк: Кременчук - кременчуцький, Кролевець - кролевецький, Гадяч - гадяцький;

х, с, ш + ськ = ськ: Глеваха - глеваський, Одеса - одеський, Золотоноша - золотоніський;

суфікс -к- випадає: П'ятихатки - п'ятихатський, Русанівка - русанівський, Бородянка - бородянський; іноді випадає суфікс -ц-: Васютинці - васютинський, Капустинці - капустинський;

якщо відкритий склад з о, е стає закритим, то ці голосні чергуються з і: Гуляйполе - гуляйпільський, Лозове - лозівський, Берегове - берегівський, Мукачеве - мукачівський; але в прикметниках, утворених від інших слов'янських назв, о, е зберігаються в закритому складі: Ростов - ростовський. Іваново - івановський, Габрово - габровський, Ченстохова - ченстоховський, Сараєво - сараєвський;

при збігу приголосних у твірній частині між ними може з'явитися вставний о або е: Москва - московський, Лубни - лубенський, Гречинці - гречинецький, Драбівці - драбовецький; у відносному прикметнику білоцерківський (від назви Біла Церква) відбулося чергування вставного о з і.

Перед суфіксом -ськ- м'який знак не пишеться: Оболонь - оболонський, Ірпінь - ірпінський, Припять - припятський, Бершадь - бершадський; але після л м'який знак пишеться завжди: Хорол - хорольський, Ворзель - ворзельський, Трипілля - трипільський, Сімферополь - сімферопольський.

Іноді, щоб утворити прикметник від географічної назви, одного суфікса -ськ- недостатньо. Тоді використовують складні суфікси (з інтерфіксами):
-івськ- додається переважно до назв, що мають форму множини: Вишняки - вишняківський, Москаленки - москаленківський;

-анськ- додається до деяких назв на: Биківня - биківнянський, Рогізна - рогізнянський, Ружа - ружанський;

-енськ- додається до багатьох назв на : Рівне - рівненський, Красне - красненський, Підлісне - підлісненський, Городище - городищенський;

-инськ- часом додається до іншомовних назв: Ялта - ялтинський, Баку - бакинський, Караганда - карагандинський, Аляска - аляскинський, Сочі - сочинський, Чита - читинський, Амудар'я - амудар'їнський.

Прикметники, утворені від географічних назв, написаних через дефіс, пишуться також через дефіс: Пуща-Водиця - пуща-водицький, Михайло-Коцюбинське - михайло-коцюбинський, Кам'янець-Подільський - кам'янець-подільський, Віта-Поштова - віта-поштовий, Нью-Йорк - нью-йоркський, Ла-Манш - ла-маншський.

Прикметники, утворені від географічних назв, що складаються з прикмтеника та іменника, пишуться разом: Біла Церква - білоцерківський, Гостра Могила - гостромогильський, Вітряні Гори - вітряногірський, Західна Європа - західноєвропейський.

Від географічних назв, у яких вже є суфікс -ськ-, відносні прикметники утворюються додаванням закінчення -ий: Луцьк - луцький. Скадовськ - скадовський, Покровське - покровський.