Види речень за метою висловлювання

Відповідно до мети висловлювання люди вживають розповідні, питальні чи спонукальні речення.
Речення, у якому про щось повідомляють, називається розповідним: У всіх було вільно й радісно на серці.
Речення, у якому про щось запитують, називається питальним: Хіба може бути щастя у неправді?
Речення, яким когось спонукають до дії (просять, радять, бажають, наказують), називається спонукальним: Розцвітайся ти, веснонько красна, духом творчості все онови.
На письмі в кінці розповідного і спонукального речення звичайно ставиться крапка, у кінці питального – знак питання.

Окличні речення

Розповідні, питальні і спонукальні речення можуть вимовлятися з сильним почуттям радості, захоплення, здивування, болю, страху. Такі речення називають окличними.
На письмі в кінці окличного речення ставиться знак оклику: Треба вчитись і робити так, щоб радувати маму! (Б. Олійник.) Хто з вас може перелічити обов’язки своєї матері?! (О. Гончар)